Чому ми хочемо, щоб Галичина перемагала, але не підтримуємо її???
Чому ми хочемо, щоб Галичина перемагала, але не підтримуємо її???
Остаточним провалом закінчився останній виступ нашої команди у ІІ лізі. Після цього говорили про те, що футбол надовго покинув Дрогобич. Чиновники почали згадувати про юнацький футбол та його важливість, про турніри міста та району, але команди у нас не було. Проте безфутбольне затишшя не довго засмучувало справжніх шанувальиків футболу, дрогобицького футболу. Весна 2005 року - Галичина стартує у чемпіонаті області. Пам'ятаю той чудовий матч із львівськими Карпатами (третій склад), наші гравці просто літали по полю, і наслідок 4-2. Після таких подій у серці відновилася надія, що Галичина вже через кілька років буде у ІІ, а може, і І лізі. Сталося трохи інакше: через проблеми із гравцями, оскільки після першого кола половина із них просто покинули команду, Галичину лихоманило, і блискучі ігри чергувалися із безглуздими поразками. Результат першого сезону відновленого клубу - 4 місце у обласному чемпіонаті і півфінал кубка України серед аматорів. Що ж можна сказати про вболівальників? Вони, на жаль, не виконали своїх функцій справжніх ультрас для своєї команди. Дощ чи спека одразу ж зганяли нечисленних фанів додому, і хоча у газетах писали, що на трибунах понад 1000 чоловік, проте там і двох сотень не нарахуєш. Особливо здивував матч із Суховолею, коли наша команда програла 1-2 на своєму полі, бо вболівальників суперників було більше ніж наших. Цей сезон Галичина уже не вважається нестабільною командою, з'явилося таке поняття як клас. І справді дивно, коли команда 80-тисячного міста поступається хлопцям із селищ міського типу. Сьогодні це рідкість... Як приклад, перемога, прекрасна перемога Галичини у кубку Львівщини. Це свято для нас!!! Саме тому сьогодні вболівальники просто зобов'язані підтримати свою команду. Не забуваймо, що ми, фани, маємо величезний вплив на сам хід гри. Згадати хоча б товариську гру із київською Оболонню, коли дрогобичани перемогли 1-0 (могли і 3-0, якби не дві штанги), вболівальники зробили все можливе, щоб їх команда почувала себе комфортно, і різниця у класі розтанула на очах.
Отже, дрогобичани. Досить вболівати за Динамо і Шахтар, варто згадати про те, що у нас є своя команда, яка потребує вашої підтримки. Приходьте на стадіон - вхід вільний. А футбольним чиновникам порада - надавайте хоч трохи більше інформації про ігри Галичини, адже треба буде напівфутболістом, щоб знати, коли грають "галичани", а що ж тоді казати про пересічних мешканців міста???
Категория: Мои статьи | Добавил: Володя (2006-06-16)
| Автор: Володя
Меню сайта
